Шелестять на деревах листки,
На світанку виспівує птах.
А на думці у мене ти —
Ти, коханий, завжди в думках.
Годі думати чи гадати,
Я безмежно тебе люблю.
І це щастя отак кохати,
Бо ти казка моя наяву.
Кохання — воно як вітер,
Легенько гойдає тишу
І сонце закоханим світить,
Коханого — вже не залишиш.
А ти ж бо, кохання моє,
Гориш, наче вогник здаля.
Ти — найрідніше, що є,
Ти ж бо моя сім’я.
Мій коханий зайчику,
Моє ніжне сонечко.
Будь веселим і щирим,
Таким як і тепер — ніжним.
Щоб всіх цілей добився
І щоб ніколи не здавався.
Щоб був мужнім і сильним,
І надзвичайно щасливим.
Щоб серденько не згасало,
А оченята не сумували.
А рідні щоб поважали
І завжди щоб підтримували.
Коханий, серденько моє,
Хочу зізнатися тобі:
Без тебе, милий мій соколик,
Не знайду місця я собі!
Я мрію завжди бути поруч,
Щоб були разом я і ти,
Такого, як ти, чоловіка,
Мені більше не знайти!
Коханий мій, де б ти не був,
Куди б не йшов ти чи не їхав,
Прошу мене, щоб не забув,
Бо ти — моя єдина втіха.
Коханий, де б я не була,
З тобою серцем та думками.
На щастя доленька дала
Все те, що в нас є, й що між нами!
Ти — моє кохане сонечко,
Моя підтримка, мій зайчику.
Бажаю тобі багато сили,
Щоб завжди був таким милим.
Щоб всі мрії твої яскраві
Неодмінно збувались.
І щоб завжди цілей добивався,
А рідних ніколи не цурався.
Щоб серденько сповнене коханням,
А твоя душа — бажанням.
І щоб посмішка твоя
Зачаровувала моє життя.
Коханому, рідному, ніжному й вірному
Єдиному в світі на радощах днів,
Нема тобі в світі подібного й рівного,
Такий ти жаданий і любий мені.
Хай буде на серці так лагідно й ніжно,
І грає любові легка тятива,
Тебе я любитиму гаряче й вічно,
Щоб була любов неземна і жива!